меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
До всіх історій
Людмила Віталіївна Руденко

«Люди в підвали стрибали, а за ними - собаки, корови, свині»

переглядів: 22

Мешканці Новотошківського рятувалися від обстрілів у підвалах, де ховали і новонароджених немовлят, і домашніх тварин. А тиші немає досі.

Живемо ми удвох із чоловіком. Чоловік після інсульту паралізований лежить, два з половиною роки без руху. Я за ним доглядаю, наше життя таке.

Коли почали літати снаряди на селище, ми й побачили, що війна почалася. Спустилися в підвал і півтора місяці не виходили звідти. Грубку в підвалі поставили. У проміжках, коли обстрілів не було, вискакували в сараї, брали вугілля, дрова й топили. Під обстріл потрапляли теж. Як згадаєш, так і мурашки по шкірі! Люди в підвали стрибали, а за ними – собаки, корови, свині...

Пригадую, як ми перебували в підвалі й опускали туди новонароджених діток. Я ніколи цього не забуду. Коли з пологового будинку тільки привезли сусідську дівчинку, ми цей конвертик опускали в підвал. Ці епізоди краще не згадувати...

Снаряди падали під вікнами. Залишилися ми без скла, без вікон, без дверей, без нічого. Усе це нам відновлювали.

Селище зруйноване, досі повністю ще не відновилося. Але все одно, хоч трішечки вже тихіше в нас.

У безпеці ми себе не відчуваємо, тому що однаково йдуть обстріли. Не такі, звичайно, як у 2014-2015 роки, але на селище прилітає. Повної тиші в нас ще немає.

Новотошківське 2014 2015 2021 Текст Історії мирних жінки 2014 2015 зруйновано або пошкоджено житло обстріли безпека та життєзабезпечення діти 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Facebook twitter
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій