Павло Олександрович не виїхав з Охтирки незважаючи на те, що місто з першого дня війни обстрілювала російська армія. Його тримав власний будинок і господарство

Я живу Охтирці. 24 лютого був на роботі. Коли почув звуки вибухів, поїхав додому. 

Кружляли літаки, бомбили, але я з сім’єю залишався вдома.У нас свій будинок. Газ і світло є, в хаті тепло. Маємо своє господарство, тому забезпечені всім необхідним. Ми ще й нашим хлопцям на блокпости возили їсти. 

Донька жила в Сумах – виїхала в Німеччину. Син також. Я на пенсії, але працюю. Є робота в сільському господарстві.

Думаю, що в майбутньому краще буде, але не відразу. Багато роботи чекає після війни.