Коротко про те, як ми перевезли рідних зі сходу на захід. Може, як оклигаю, напишу ще пост – такий собі щоденничок війни на згадку. А поки хочу сказати, що у мене найкращий у світі чоловік і найкращі у світі друзі. Навіть якщо востаннє ми бачилися 10 років тому, вони приходять на допомогу.
P.S. Русский военный корабль, иди на...й.
Історія з відкритих джерел.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
