Ми двічі переселенці. Маємо усиновлену дитину. З 2014 року покинули рідну домівку у м. Луганську. За 10 років змінили 10 населених пунктів проживання. Нарешті переїхали до м. Сєвєродонецьк Луганської області, купили невеличку квартиру. Прожили у своєму житлі після 2014 року один рік і знов покинули домівку.

В перший день війни ми перебували вдома. Зранку нам повідомили страшну новину. Оскільки дитина знає, що таке війна - ми тікали з Луганська, коли доньці було 4 рочки - вона дуже боляче сприйняла факт повномасштабного вторгнення.

День, коли ми дізналися про руйнування дому та пошкодження квартири, став ще одним ударом. Дитина, коли була маленька, дуже тяжко перенесла постійні переїзди, перший з яких були небезпечними для життя. Вона погано спала, постійно згадувала домівку.

Кукла - це єдине, що залишилось у нас в спогадах про Луганськ, і наразі вона з нами.