"Кожної хвилини думаю, про рідну домівку та всі покинуті речі"

Були дома, планували поїздку до родичів. Коли покинули домівку та переїхали у Київ, та довго шукали квартиру для оренди. Жахливо, що українці наживаються на ВПО. Разом с чоловіком, дітей не маємо. Коли БФ "Карітас" запросив до магазину купувати зимові речі, побутові товари на 7 тисяч грн. Вдячні фонду, для нас це великі кошти. Я інвалід другої групи вже 10 років не працюю. Чоловік теж інвалід, але до війни працював, при переїзді втратив роботу. Вже під час війни вийшов на пенсію. Роботу знайти не може. Коштів ледь вистачає на їжу, тому що постійно потрібні дорогі ліки. Мені постійно нагадують про війну речі, які зосталися дома. Кожної хвилини думаю, про рідну домівку та всі покинуті речі. Дуже прагну миру та поїздки додому.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/