Ми з міста Краматорськ. Була робота, був будинок - було все. Жили, працювали, відкладали на відпочинок. Зараз чоловік на нервовому грунті захворів, отримав інвалідність. Ми нікуди не виїжджали, постійно тут. Моїх батьків вже немає, але є бабуся - 90 років. Тому ми нікуди не виїжджали.
24 лютого ми почули, як прилетіло по місту. Такі звуки ми чули з 2014 року, але нас це швидко оминуло. Слава Богу, з нами ще страшного нічого не трапилося. Всього вистачає, допомога є.
Звісно, шокують прильоти по місту. З роботою в місті дуже тяжко, бо багато підприємств зупинилось.
Кожного разу, коли щось прилітає, то це великий стрес.
Я думаю, що війна має скоро вже закінчитися, ми віримо в це.
