Андріяна

Андріяна, 11 клас, Липник

Чому бути українкою – це моя суперсила?

В дитинстві кожен любив дивитись мультфільми або ж фантастику. Ми мріяли про суперсилу, як у нашого захоплюючого супергероя. Ми уявляли, що можемо боротися із злом та допомагати людям. Але підростаючи ми розуміли, що фантастичні суперсили не зʼявляться. Проте, ми помічали супергероїв у нашому житті. Вони такі ж, як у мультфільмах, але врази могутнішнші. Кожен українець молиться за своїх супергероїв, які віддаючи життя захищаючи наші життя, домівки та рідних. Ми помічаємо у кожному з нас суперсилу, яка бориться із злом. Суперсилу, яка показує могуть своєї любові до рідного краю.

Суперсилою незламності наділені українці, які втратили рідних, близьких людей, свої домівки, все, що у них було. Вони знайомі із болем, як душевним, так і фізичним, дивились страху у вічі.

Суперсилою мужності володіють наші захисники, які відмовились від благ життя, аби захистити свою державу, її суверенітет, гідність, народ.

Кожна мама, дружина, дитина, усі, хто втратив сина, чоловіка, тата, близьку людину, наділені суперсилою.

Кожен, хто лікує, рятує, волонтерить – супергерой, наділений суперсилою.

У кожного українця – спільна мета, яка наділяє суперсилою. «Я – українка!» «Я – українець!»

На мою думку, наші суперсили нездоланні, їх не переможе жодне зло. У кожному серці живе віра у краще майбутнє нашої Батьківщини та наших дітей, то ж кожен докладає свої зусилля.

Українці, пишаймось своїми супергероями, підтримуємо їх повсякчас, гартуймо свою суперсилу! Не піддаваймось мороку та страху, будьмо прикладом для інших.