Через повномасштабне вторгнення ми опинилися в стані повної втрати стабільності. На початку війни нам довелося нашвидкуруч зібрати речі та виїхати з рідного дому в зовсім інше, чуже місто. Цей вимушений довготривалий переїзд дитини в іншу область став для нашої родини величезним випробуванням. Ми втратили все колишнє життя: затишок, плани, стабільну роботу. Кожен день війни страшний, до цього звикнути не можливо, і цей постійний фоновий жах виснажує зсередини.

Найважчим ударом для дитини стала втрата друзів та звичного кола спілкування. Опинившись в ізоляції на новому місці, вона дуже важко переживає розрив зв'язків із близькими людьми. Я щодня перебуваю в колосальному стресі, переживаючи за життя своєї дитини та її ментальне здоров’я, яке сильно похитнулося через ці травмуючі зміни та постійну тривожність.

Попри глибокі переживання, ми намагаємося чіплятися за життя та адаптуватися до нових умов. Дитина відвідує танці та спорт. Ці заняття стали для неї єдиним порятунком - вони допомагають хоч трохи розвантажити психіку, відволіктися від важких думок, виплеснути накопичені емоції та крок за кроком відновлювати внутрішні сили.