У нас уже два тижні місто без газу, є перебої зі світлом і водою. Наша п'ятиповерхівка потребує відновлення.
Я жила на першому поверсі, а мій сусід – на другому. Тепер нас не розділяють ні стіни, ні стеля.
У під'їзді взагалі не залишилося жодної вцілілої квартири. Прилетів танковий снаряд – зруйнував перекриття.
Віталій того вечора був у вітальні, каже, що за хвилину до вибуху відчув незрозумілу тривогу. Інтуїція підказувала, що треба йти геть. У нього ж бойовий досвід в Афганістані, там він втратив ногу і був поранений.
За пару секунд до вибуху він вийшов на кухню, хотів попити чаю. Підійшов до вікна подивитися, що відбувається – і його мало не викинуло вибуховою хвилею разом з вікном. І його кімната провалилася в мою квартиру.
А в цей час моя 10-річна донька розучувала гами на фортепіано. У Даші відразу почалася істерика. Вона почала плакати, переживати. Думала, що ми не виживемо. Ми залишилися живі тому, що плита перекриття, впавши, загородила вхід.
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.