Дар’я пережила дев’ять днів у повному оточенні, коли Макарів накривали снарядами. Вони з чоловіком і 12-річною донькою ховалися у квартирі без світла й води, молилися під гуркіт “Градів” і бачили з вікон, як у селище заходить колона російських танків. Снаряди падали поруч із будинком, одна з ракет влучила у сусідній дах. Коли раптом відкрився «зелений коридор», родина встигла вистрибнути у машину й вивезти ще двох людей. Дорогою — зруйновані будинки й спалена техніка. Їхнє життя вміщалося в одну валізу. Ті дні перевернули все: дарували нових близьких людей, які прихистили родину, і навчили цінувати прості речі — світло, воду, можливість спокійно випити чашку кави.