Пенсіонер Микола загинув 20 березня 2022 року в місті Тростянець на Сумщині. Туди Микола з дружиною Катериною пішки прийшли зі села Смородине, де мешкали. Обоє були налякані, адже напередодні російські окупанти зайшли до їхнього додому та заявили, що невдовзі в селі розпочнеться справжнє «мєсіво».
«Вони постукали до нас у неділю, 13 березня, і сказали, що солдати казали їм виїздити до Бєлгорода», – згадує подруга родини Тетяна.
У помешканні Тетяни та Валентина пара і залишилася. Родини товаришували останні кілька років, часто ходили в гості один до одного.
20 березня поблизу будинку розірвалася міна. Микола разом із дружиною та господарем Валентином загинули на місці. Вони не встигли спуститися до підвалу, коли почався обстріл.
«Коли я вийшла надвір, то побачила дядю Колю. Він сидів, неначе спить…», - згадує побачене Тетяна. Загинула того дня також дружина Миколи.
До пенсії Микола працював провідником у поїздах. Друзі родини згадують, що у порівнянні із завжди активною та ініціативною Катериною, Микола був спокійним та виваженим. Його пам’ятають гарним сім’янином та люблячим чоловіком.
«Він був мовчуном, а коли балакав, то дуже тихо. Микола дуже любив свою дружину. Називав Катюшою», – розповідає подруга Тетяна.
Родина любила приймати гостей. Друзі пригадують, що в будинку Миколи та Катерини завжди була весела і тепла атмосфера, яку створювали господарі.
«Зустрічали не один новий рік разом, дні народження, Яблуневий Спас і так просто в гості одне до одного їздили. Ніколи не бачила дядю Колю злим. Завжди привітний, усміхнений, поступливий», – розповіла подруга родини Яніна Жеба.
Джерело: платформа пам’яті “Меморіал” https://www.victims.memorial/
.png "Імена")
