Ми живемо на вулиці Шкільній. Саме в наш двір у лютому 2015 року впали два снаряди «Граду». Ми досі не можемо отямитися. У мене широкий інсульт уже восьмий місяць, я ледве піднялася. І чоловікові моєму непросто, у нього після бомбардування здоров’я теж різко похитнулося. Коли вибухнув снаряд, він оглух на одне вухо й зір майже зник.

Ми дивом залишилися живі. На мене від вибухової хвилі обрушилася стіна та шибки. Врятувала тільки ковдра, під якою я спала.

Досі пам’ятаю той день за хвилинами. Снаряд упав о 21.15. Тоді ж і годинник зупинився. Знову пішов тільки через два або три місяці.

Осколки зруйнували будинок, посікли мотоцикл, що стояв у гаражі. Усе, що ми будували своїми руками, у лічені секунди перетворилося на руїни.

Живемо ми в постійній напрузі. Щодня далеко чуємо постріли.