Мені п’ятдесят років. Я живу з дружиною в місті Нікополь Дніпропетровської області. Маємо сина. Він мешкає у Запоріжжі.
Перший день війни запам’ятався тим, що поряд пролетіла ракета. Коли поруч розриваються снаряди, це найстрашніше.
Дружина одного разу завела розмову про від’їзд, але я не захотів кидати роботу й домівку. Так ми й залишилися. Я працюю. Робота відволікає від того, що відбувається. Також я допомагаю волонтерам.
Думаю, що до Нового року має завершитися активна фаза війни.
