Мене звати Олександр. Жах, невпевненість, нема стабільності, віра в ЗСУ. – це те, що принесла війна.

Зранку з малим ми пішли до басейну, потім подзвонила сестра і сповістила про початок війни. Літаки бомбили аеропорт. Дитина не зрозуміла спочатку, о відбувається... Я інвалід, то не було ліків, які мені були вкрай необхідні.

Коли малий з сестрою виїзжали в евакуацію – це був найскладніший момент для мене. У малого почалися панічні атаки, тому вирішив, що їм потрібно виїхати. До початку великої війни, 1 вересня 2021 року, несподівано померла його мати (моя дружина), стрес наклався на стрес.