24 лютого був тривожний ранок. Ця ситуація не дуже гарна, і досі шокує кожен день.

Світло у нас за графіком вимикали, газ ще був, продукти і ліки були. Просто в перші дні був ажіотаж, а далі вже було трошки легше.

Коли дитині стало зовсім тяжко це переносити, ми виїхали своєю машиною. Не забирали тварин. За ними там сусіди доглядали. 

Ми зупинились у Дніпрі, тому що це недалеко від дому. Звісно, психологічні труднощі були, але вже багато часу пройшло, тож уже трошки легше.

Напевно, наше майбутнє буде дуже гарним. Сподіваємося, що все скоро закінчиться, і все буде добре.