«Коли прилетіло по місту, тоді ми зрозуміли, що війна почалася»

Олена Олександрівна працювала у лікарні. Нічого доброго війна не принесла нікому. Перестали платити зарплату, виживати стало важко, бомбардування не давали спокою. Будинок її матері постраждав від обстрілу, дах побило і вікна. І в її квартирі вікна та двері вилетіли, хоча до війни робили ремонт.

Людям довелося жити у підвалах, ховатися у коридорах, коли стріляли, розбиті вікна завішували ковдрами. Не було світла, газу – мирні жителі були позбавлені елементарних людських умов. Жінка мріє забути про ці страшні події та нормально жити без війни, як раніше.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/