Наталія Олександрівна під час війни втратила доньку, друга донька поїхала, й жінка залишилася з чоловіком-інвалідом. Коли були страшні обстріли, люди ховалися у підвалах. Поруч з її будинком впав снаряд – розбило вікно, так його і не відремонтували.
Якось йшла з роботи і над нею летів снаряд. Стався такий сильний переляк, що навіть не подумала, що можна лягти на землю, На щастя, снаряд пролетів далі. Жінка мріє про спокійне життя у достатку.
