Історії, які ви нам довірили
Моєму синові Дмитру зараз чотири роки. Через постійні обстріли він дістав серйозну психологічну травму – перестав розмовляти. Але ж у два роки він уже розмовляв, а потім перелякався одного разу й перестав.
Коли почалася війна, ми з ним спали в передпокої частенько, іноді щодня. Відтоді щойно чує вибухи – Діма кидається рятувати близьких. Бере нас із бабусею за руки, веде в передпокій, а якщо чує обстріл на вулиці, вуха затуляє.
З кожним разом він дедалі важче переживає звуки пострілів. Коли почалося бомбардування, він одного разу знепритомнів.
Вікна в нас у кімнатах забиті фанерою, що захищає від вибухової хвилі. Тому в нас завжди у квартирі напівтемрява. Виїхати з квартири мені з дитиною та мамою нема за що, грошей на оренду житла в нас немає.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
