Марина з чоловіком і дітьми виїхала зі свого селища після того, як зовсім близько від їхнього дому розірвався снаряд. На щастя, у цей момент вони знаходилися у підвалі

Мені 40 років. У мене є чоловік і двоє дітей. Ми виїжджали з рідного селища Нововоронцовка Херсонської області у Кривий Ріг, але вже повернулися додому.

Коли почалася війна, мої перші думки були про дочку, яка перебувала в Кривому Розі. Я хвилювалася, поки вона дібралася додому. 

Ми боялися, не знали, що буде далі. Робили запаси продуктів і води. Коли почалися обстріли, сиділи в підвалі, було дуже холодно.

Найбільше злякалися, коли касетна бомба прилетіла на наш огород. Після цього швидко спакували речі й виїхали своїм транспортом. З собою забрали собаку й кота. 

Додому ми повернулися два місяці тому. Я вийшла на роботу, а чоловік не працює. Майбутнє поки що не плануємо. Сьогодні всі живі, здорові, не голодні – і добре.