Снайпери стріляли по машині. Чоловік Вікторії повернув ліворуч. Почався обстріл без зупинки. "Я інтуїтивно нахилила себе і дитину. Сипалися шибки, летіли уламки. Близько хвилини. Дитина почала кричати. Закрила рот. Можуть дізнатися, що ми живі. І прийти нас дострілити. Кличу чоловіка на ім'я. Трясу за плече. Ще дихав. Поранення в голову. Сказала дочці лягти в підлогу. Лежали і боялися дихати", - згадує мешканка Маріуполя Вікторія Михайлова.