Володимир Іванович лишився в Снігурівці сам – його родина виїхала під час окупації. Зараз вже всі повернулись, але ті тяжкі часи годі забути

Я живу в Снігурівці Миколаївської області, мені 82 роки. Я нікуди не виїжджав. Але діти розбіглися, жінка виїхала.

Дуже тяжко було, бомбили нас добряче. З продуктами, звісно, було тяжко. Не було пенсії, нічого не було. Питну воду нам підвозили машинами. Найстрашніше – як оті ракети прилітали та будинок трясся. Але я жодного дня не був у підвалі, сидів удома постійно. Пережив усе на лавочці.

Один був тільки радісний день з того часу, як почалась війна - 10 жовтня. Нас звільнили, я прийшов на площу головну і подякував нашим солдатикам. Це було дуже зворушливо.

Надіюся, що Росія розпадеться, ми переможемо, відбудуємо Україну, і буде все добре.