Історії, які ви нам довірили
Я була в пологовому будинку, коли почався сильний обстріл. Донька народилася в підвалі лікарні. Старший син у цей час був із моєю мамою. Після пологів мені сказали, що вибір – залишитися в підвалі чи йти додому. Дитині був лише один день, але ми вирушили додому. Кудись поїхати я не змогла, не було ні коштів, ні можливості.
Чотирнадцятий рік був дуже складним, їсти не було чого. Не було навіть шматка хліба для дитини.
Я з двома дітьми поїхала до тітки, вона дала хліба й шоколадних цукерок дітям. Не було жодних виплат. Нас рятували лише продукти від Фонду Ріната Ахметова. Було настільки складно, що сестра передавала памперси з Харкова.
Зараз я працюю листоношею, грошей не вистачає, але є хоча б хліб. Дуже важко.
Мрію повернутися у 2013 рік, щоб діти не прокидалися від вибухів і щоб ми не жили одним днем.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
