Наше життя після початку повномасштабної війни назавжди змінилося на до і після. Дуже тяжко - треба просто виживати в чужому краю, далеко від усього, що було рідним. Але попри всі труднощі, ми стали сильнішими, витривалішими й добрішими, і кожен із нас безмежно вірить у перемогу та світле майбутнє України.

Найстрашнішим моментом для нашої родини став березень 2022 року, коли ми були змушені залишати рідне місто і їхали в нікуди, залишаючи позаду все минуле життя. Зараз я намагаюся зробити все, щоб підтримати дитину в цих складних умовах, тому вона займається танцями та спортом, знаходячи в цьому сили рухатися далі.