Ми з чоловіком жили в місті Гуляйполе Запорізької області. Мали господарство. 24 лютого я поїхала у справах в село Залізничне. Мені зателефонували діти і сказали, що почалася війна.

Я швидко повернулася додому, бо переживала за чоловіка. Він паралізований. 

Другого березня зникло світло. Були потужні обстріли. 13 березня родичі забрали чоловіка до себе в Запоріжжя. Я залишалася в Гуляйполі до восьмого квітня, жила у підвалі. По воду ходила до криниці. Потім комунальники підвозили у цистернах. Давали гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Я дуже вдячна за неї. 

Я виїхала на автобусі. Худобу випустила. Будинок побитий. Хочеться, щоб якнайшвидше закінчилася війна, і ми могли повернутися в рідне місто.