На початку війни чоловік Ніни привіз доньку з трьома дітьми. Знайома також попросилась до них, бо її родині з 10 людей не було де ховатись під час обстрілів. Три тижні 16 людей в хаті Ніни чекали, коли дадуть зелений коридор. Коли більшість змогла виїхати, люди обрали Ніну головою, бо вона постійно усіма опікувалась – годувала, одягала, допомогала. Саме в цей час в село увійшли російські солдати і почалось найстрашніше – обшуки, полон, погроми.