Я жив у Бахмуті з жінкою і двома дітьми. Працюю я на Укрзалізниці. 24 лютого їхав на роботу в Попасну, було дуже страшно. Був обстріл Попасної, тому ми сиділи в підвалі. О дев’ятій ранку нас евакуювали. Потім ми місяць посиділи в Бахмуті і виїхали. Труднощів в дорозі не було, тільки важко без речей, бо ми нічого з собою не взяли. 

Ми 15 років збирали на квартиру, нарешті купили в 2020 році, а зараз її немає. 

Шок, що немає свого житла. Зараз дуже хотілося б поїхати додому, але розуміємо, що ми цього не можемо зробити. Черкаси мені сподобалися. Нове місто мене приємно вразило.

Ми працюємо: жінка вчителем, я - на залізниці. В принципі, все є хочеться додому. Друзі і родичі роз’їхались по різних містах України.  

Найголовніше - щоб був мир.