Зараз я живу одна, чоловік помер 16 років тому. У мене є дві дочки, одна дочка живе в Київській області, а друга недалеко від мене. До виходу на пенсію я працювала вихователем в дитячому садку, часто з дітьми їздили в Донецьк, в цирк.
Я пам'ятаю, який у мене був шок, коли вперше почали стріляти. У мене пропав слух. Ми дуже боялися, ховалися, я весь час просила Бога, щоб все скоріше закінчилося і всі залишилися живі. Нас обстрілюють досі.
Три місяці ми жили без світла. Я ходила до доньки, а вона варила суп на багатті. Навіть не знаю, як ми вижили.
Я отримувала грошову допомогу на вугілля від Червоного Хреста. Фонд Ріната Ахметова допомагав продуктами, я йому дуже вдячна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.