Пизюн Владислав, 10 клас, Комунальний заклад "Різуненківський ліцей Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Пизюн Світлана Василівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

1000 днів війни – це неймовірно важкий термін, який охоплює численні випробування та перешкоди у житті людей під час війни. У цьому есе я хочу поділитися своїми думками та враженнями про те, які етапи пройшов на своєму шляху в цей період. Перші місяці війни були дуже важкими. Багато людей й досі не можуть повірити, що війна стала нашою реальністю. Як і в багатьох, у мене було багато питань, на які я не міг знайти відповіді.

В один момент здавалося, що все навколо здається негативним та безнадійним, але в той же час з’являлися нові способи,  які допомагали мені діяти та залишатися сильним.

З початком війни я подорослішав і забув слово «байдужість». Щоб відчути, що роблю щось важливе, я став брати участь разом з односельцями та учнями нашого ліцею у благодійних акціях, допомагаючи військовим, пораненим, дітям – сиротам, які були залишені без опіки унаслідок війни. В цій діяльності я знайшов сенс своєї життєвої місії і пройшов деякі з найбільш значущих етапів на своєму шляху.

Також ці 1000 днів війни дали мені можливість глибше зрозуміти, що означає справжня дружба та взаємопідтримка. Я зустрів багато людей, які були готові допомогти у будь – який момент.

Після таких вражень у мене виникло багато почуттів та поваги до таких громадян нашої держави. Ми згуртувалися, ми єдині!

Протягом цього часу я також змінив своє ставлення до життя та відношення до людей. Цей період я просто існував у суспільстві, але після початку війни я зрозумів, що кожна людина є важливою, а кожне життя є цінним. Це пізнання стало дуже корисним для мене, оскільки дозволило мені зрозуміти, що насправді є важливим. А горе та сльози мого народу – це тепер і мій біль.

Щоб дійти до думки, я бачу, що ці 1000 днів війни були важкими, але дали мені можливість пройти через кризи та знайти доріжки у нове сприйняття світу.

Вони показали, що кожен день – це нові можливості, а війна може бути не просто жахливим періодом, по якому треба пройти, але і можливістю стати кращою людиною, потрібною людиною та допомогти іншим у скрутний час. Але я ВІРЮ в ПЕРЕМОГУ, вірю в наш НАРОД та наших МУЖНІХ ГЕРОЇВ. Себе ж особисто вважаю вільною людиною  на шляху до ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!!!