Прищак Крістіна

8 клас, Комунальний заклад "Вінницький ліцей №7 ім.Олександра Сухомовського"

Вчителька, що надихнула на написання – Засімович Олена Іванівна

Моя Україна майбутнього

Мирний сон на світанку зліт ракет обірвав.

Кровавий слід від танк лютим снігом припав» (В. Токора)


Так для усіх нас розпочалося нове страшне життя двадцять четвертого лютого…

Тривоги, страх, невизначеність супроводжують кожного українця щодня з цієї страшної дати.

На жаль, тільки тепер ми усвідомили, наскільки важливий і необхідний мир, що саме містить в собі таке, на перший погляд, просте і коротке слово.

Для мене мир – це сон без тривог, навчання без укриттів, усміхнені очі мами, чисте небо над головою, впевненість у завтрашньому дні.

Є у мене найзаповітніша мрія – прокинусь, коли не буде війни. Почнуть відбудовуватися зруйновані домівки, повертатися додому люди, обʼєднуватися розлучені сімʼї.

А моя Україна - це прекрасна та забезпечена держава, яку цінують та поважають в усьому світі. Сюди без перешкод приїжджають у справах та просто відпочити громадяни з різних країн світу, яких приваблюють чисте повітря та вода, мальовничі краєвиди, дбайливо збережені історичні памʼятки, а найголовніше – головне щирі гостинні люди.

Але майбутнє України залежить від кожного з нас.

У подальшому житті я мрію стати косметологом. Мені дуже хочеться своєю працею внести вклад у розбудову Батьківщини. Та все ж, головніше для мене - не ким стати, а якою бути. І якщо більшість українців, як і я, будуть прагнути стати щирішими, милосерднішими й добрішими, будуть мати бажання на краще змінити свою країну, то Україна обовʼязково стане найрозвиненішою і найсильнішою державою світу!

А це моя найзаповітніша мрія, яка обовʼязково збудеться!