Ми з новин дізналися що почалася війна, а 26 лютого чоловік поїхав у військкомат і пішов нас захищати.

Був страх і хвилювання, коли у нас в Лупаревому почалося. Ми змушені були виїхати. Потрібно було дитину вивозити, бо у нас були обстріли сильні. Тож ми і виїхали. 

Дуже боялись, щоб до нас не дійшли орки. Для життя дитини це найголовніше.

З родичами спілкуємося по телефону, але зібратися поки не можемо.

Чекаємо і надіємося на закінчення війни. Найбільше хочеться перемоги, звичайно, і щоб чоловік повернувся додому. Це наша мрія.