Війна дуже вплинула на життя нашої дитини. Зараз вона навчається онлайн, тому їй дуже не вистачає живого спілкування з однолітками. З часом вона стала більш замкнутою та нервовою, їй важко справлятися зі своїми переживаннями.

Коли ми дізналися, що почалася війна, то перебували у місті. Ми вирішили виїхати до села, до дідуся та бабусі. Намагалися підготуватися до невідомості: купували продукти та всі ліки, які могли знайти.

Спочатку дитина не розуміла, що насправді означає війна і наскільки серйозною є ситуація. Усвідомлення прийшло пізніше, коли обстріли стали частішими, а вибухи почали лунати зовсім близько.

Саме ці моменти стали для нас найстрашнішими. Постійна небезпека і звуки вибухів сильно вплинули на емоційний стан дитини.

Зараз я бачу наслідки пережитого. Дитина дуже боїться, іноді плаче, часто просто мовчить і закривається в собі. Відсутність нормального спілкування та постійне нервове напруження лише посилюють цей стан. Найбільше хочеться, щоб вона знову могла почуватися спокійною, відкритою і захищеною.