Ми в селі живемо. Працюємо, дітей виховуємо. Ми весь час - тут, у Нікопольському районі. Ми весь час тут, ніде не виїжджали. Наді мною ракета пролетіла, так і дізнався, що війна почалась. 

Роботи немає. З фінансами проблеми. Дуже дороге паливо, щоб кудись поїхати і щось привезти. Ногу зламав, три операції переніс – такі труднощі. Останню операцію мені безкоштовно зробили – це приємно вразило.

З самого початку довелось відчути гуманітарну катастрофу, коли в магазинах не було нічого, а тоді все нормалізувалося. Фонд Ріната Ахметова допоміг, і міжнародні фонди давали гуманітарну допомогу.

Мій середній син поїхав за кордон, ми вже його доволі довго не бачили. Племінник служить. Хорошого нічого не дала нам війна.

Загинув товариш у своєму дворі через дві хати від мене. Прилетіла касета у двір. Найбільше шокує ця гниль, яка лізе. Хто їх народжував і виховував? 

Хотілося б, щоб швидше війна закінчилась, але розумію, що в цьому році, мабуть, ні. Майбутнє хочу бачити райдужним, гарним. Я думаю, все налагодиться, все буде добре. Ми доволі настраждалися.