Ольга Кореновська | Дніпро

"Душа болить: був дім – і немає дому"

14 січня минає два роки з дня ракетного удару по одному з багатоквартирних будинків у Дніпрі. Тоді на Набережній Перемоги, 118 загинули, за офіційними даними, 46 людей, зокрема шестеро дітей, десятки були поранені. Кілька людей і досі вважаються зниклими безвісти. Російська ракета влучила у висотку у вихідний, коли багато мешканців були вдома. Рятувальники згадують, що пошукова операція тривала 70 годин, до неї були залучені понад дві тисячі людей: як фахівців, так і волонтерів, також - кінологи з собаками.

Руїни завершили розбирати тільки у вересні минулого року. Зараз на місці будинку – пустир. Місцеві жителі пропонують поставити меморіальний знак або капличку з іменами загиблих. Матеріал Радіо Свобода.

40-річна Ольга Кореновська через ракетний удар по будинку в Дніпрі втратила чоловіка. Михайло Кореновський був відомим спортсменом, заслуженим тренером із боксу.

Того дня, 14 січня, згадує Ольга, вони з чоловіком і двома доньками мали їхати до друзів відзначати старий Новий рік. Михайло прийшов зі змагань і обідав. Ольга з дітьми вийшли прогулятися.

Ольга Кореновська, постраждала через ракетний удар по Дніпру, 2025 рік

Коли стався вибух, вона побачила – влучило прямо в їхніх будинок, усе палає. Одразу почала телефонувати чоловікові – номер не відповідав...

Чоловік Ольги, тренер з боксу Михайло Кореновський

Михайла Коренковського поховали на цвинтарі в Дніпрі, і все ж, зазначає Ольга, вона потім часто приходила на місце, де була висотка, – приносила жовті квіти.

«І на могилу, і сюди я приносила жовті троянди або хризантеми. І так – до року, поки не розібрали конструкції. Мабуть, тому що в мене кухня була жовтою… Зараз я щодня проїжджаю це місце, коли їду на роботу. Я б могла їхати іншою дорогою. Але – ні… душа болить: був дім – і немає дому. Порожнеча. Ти дивишся на це порожнє місце – і ти бачиш те життя, 10 років ми тут прожили з Мішею. На стіні будинку лишився синьо-жовтий прапор, його малював Міша», – розповідає Ольга.

Прапор, намальований Михайлом Кореновським, лишився на фасаді будинку, 2025 рік

Через два роки після загибелі чоловіка, каже дніпрянка, вона отримала компенсацію за зруйноване житло й купила квартиру неподалік, у цьому ж районі. Занурилася в роботу й турботу про доньок, зізнається, аби переживати горе.

Ольга Кореновська, постраждала через ракетний удар по Дніпру, 2025 рік

«Працюю щодня, але в суботу та неділю я – мама. І по вечорах, звісно. Старшій доньці – 15 з половиною, молодшій – 7 з половиною. Я одразу ж записала їх на різні заняття, на гуртки, аби вони відволікалися. Сімейні фотосесії з дітьми – обов’язково, це те, що в нас було з Мішею. Свята – ми збираємося разом, готую якісь страви, які любив Міша. Воджу дітей до церкви в неділю, як ми це робили з Мішею. З розбитої квартири ми змогли забрати посуд, духовку, фотографії, які я виклала у вигляді серця на холодильнику, нагороди Мішині, чашку його. Ручка відпала, але в мене є окрема коробочка – я туди збираю всі його речі. Пам’ять є, для мене це важливо», – говорить вона.

Вцілілі під завалами речі Михайла Кореновського

«Зараз коли лунає тривога – у мене сильне серцебиття, у мене страх. Страх – знову втратити. Втратити рідних, втратити житло», – додає жінка.

Турнір у пам’ять про чоловіка

У пам’ять про чоловіка, говорить Ольга, наразі проводять турніри з боксу. Її запрошують як почесну гостю.

«Ось зараз я приїхала з такого турніру в Одесі – пам’яті Михайла Кореновського. Наступні змагання – у березні, чекаю, що будуть. Мені дуже важко бути присутньою, бо там фотографії Міші, наші родинні фотографії, футболки з фотографіями Міші. Коли хлопці виграють бій, вони цілують цю футболку – у мене «ком» стоїть у горлі. Але я дуже вдячна цим хлопцям», – говорить дружина загиблого тренера.

Вона також зазначає, що хотіла б, аби на місці зруйнованого будинку встановили пам’ятний знак із прізвищами загиблих. Міська влада, каже, також обіцяє назвати один зі скверів Дніпра іменем її чоловіка.