У перший день війни я був на роботі. Коли почались обстріли, відразу побіг додому. Росіяни гатили дуже сильно з усіх боків. Я чекав, що все скоро закінчиться. У місті не стало води, світла й газу. Довго сидіти в підвалі я не зміг. 

Виїхав з міста на власному авто. Бензину не було, мене тягнули знайомі до Бахмута. З собою я забрав і папугу. Потім я виїхав до Павлограда. Я залишився без нічого. Стрес долати не навчився, доводиться приймати заспокійливі. Мені шкода, що жахи війни переживає багато людей. Сподіваюсь, що всі повернуться додому після перемоги.