Я пенсіонерка, мені 77 років, не працюю. Жила в Гуляйполі. Тільки війна почалася – ми зібралися і виїхали до Запоріжжя, бо діти їхали і мене забрали. Це було 10 березня 2022 року. Там не було ні світла, ні води, ні газу. Довелось жити в підвалі, в холоді. Ми вирішили поїхати: діти собі, я - собі.

У мене там квартира була трикімнатна. Там тепер вікна побиті, скла немає, балкон розбитий. Тепер ми живемо в Запоріжжі й чекаємо закінчення війни. Хто знає, коли це буде… Хочеться додому, в свою квартиру.