Катерина, 8 клас, Славута

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

24 лютого 2022 року…Цей день був тривожним для кожного українця та назавжди змінив не одне життя. Війна руйнувала мрії, родини, люди змушені були рятувати найдорожче – своїх дітей.

З дня на день моя сім'я очікувала появи маленької сестрички, тому було вирішено на кілька тижнів виїхати за кордон, у Польщу.

З перших днів я дивувалася новому життю, яке вирувало у Варшаві, школою у невеличкому селі, у якій було багато чого, чого не було у нас, у місті, продуктами, яких я зроду не коштувала в Україні та ще багато чим. Але не пройшло й тижня, як це все мені набридло, мене охопила неймовірна туга за Україною, друзями, родичами, знайомими…Усе те, що мені здавалося буденним колись, набувало з кожним днем нового забарвлення. Я відчувала сум за звичайними бесідами з сусідами, за українською піснею, яка тихими вечорами наповнювала наш маленький двір, за цікавими обрядовими розвагами, які були такими чудовими.

Перебуваючи у тільки польському оточенні, я змінилася та стала ще більше любити Україну та її людей. У мене була "спрага" за всім українським. Хоча у Польщі були мальовничі поля, ліси, озера — для мене це було чужим. Я не відчувала свободи. Але наш від'їзд додому відтягувався кожного місяця...

Переїхавши в інше міст, я знайшла багато друзів-українців з різних куточків України. Ми завжди були разом усюди: у школі, на різноманітних заходах. Поляки нас не розуміли, часом навіть ображали, зважаючи на стереотипи, з якими вони асоціюють українців. Так я зрозуміла, яка єдність та сила у всіх українців.

У Польщі навчилася цінувати та любити все своє, українське. Коли приїхала до України, не дивно, що повертатися у чужу країну, мені не хотілося, навпаки ще більше було бажання бути в рідній домівці.

Напевне, переосмислити своє життя та зрозуміти, що таке Батьківщина, я змогла, перебуваючи далеко від рідного дому. На жаль, війна в моїй країні продовжується. Ми чуємо чи не щоденно сирени, звуки вибухів, але живемо далі… Українці, які змогли пережити той страшний день - початок війни, змінилися. Ми всі тепер по - справжньому навчилися цінувати свою рідну Україну. Війна навчила нас не лише цінувати мир, а й бачити в кожному можливість для добра. Допомога стала для мене символом справжньої сили – тихої, щирої, незламної. Сили, яка змінює життя. І саме вона, ця сила допомоги, дає віру в ЗСУ і надію на Перемогу та прекрасне майбутнє.

Слава Україні!