«Будинок так трясло, що навіть стінка в коридорі звалилася»

Війна розділила сім'ю Олени Христосенко, вони опинилися по різні боки від лінії розмежування. Жінка давно не бачилася з батьками і старшим сином, які живуть в Луганську. Ще трьох дітей вона змогла прогодувати в селі завдяки городу та гуманітарній допомозі.

Дуже страшно було, коли у нас стріляли. Через нас летіли, снаряди всі. Коли їздила важка техніка по нашій дорозі, все в будинку тряслося, навіть стінка впала в коридорі. Нашому будинку майже сто років, в ньому ще моя бабуся народилася. Було так страшно, що я в підвалі спала з документами і речами.

Відновлювати будинок ніхто не допомагав. Ми з цивільним чоловіком самі заробляли, купували цемент, цеглу і потихеньку все робили.

Будинок так трясло, що навіть стінка в коридорі звалилася

Зараз дуже важко стало жити. У мене четверо дітей, до трьох років дитині платять допомогу, а потім вже немає. У мене офіційної роботи немає, на біржу мене не ставлять. Рінат Ахметов нам допомагав продуктами харчування. Ще дітям допомагали військові, давали тормозки і сухі сніданки.

І город у нас є, картопля своя. За рахунок цього я могла відкласти грошей на білизну і якісь речі дітям купити.

Я народилася і виросла в Луганську, там залишилися мої батьки, син і внучка. Ми п'ять років не бачилися. Мрію, щоб швидше це все закінчилося, і ми жили тихо, спокійно, щоб до рідних їздили. Це найбільше бажання.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/