У нашій сім'ї 13 дітей. Ми живемо під обстрілами, але виїжджати нам нікуди. Діти бояться ходити до школи, а дружина нещодавно перенесла інсульт.
Від обстрілів у нас у будинку вибиті шибки, вилетіли москітні сітки. Одного вечора ми вкладалися спати. Почалася стрілянина – діти злякалися, заплакали. Будинок наповнився пороховими газами, у нас почалася паніка. Ми побігли до підвалу. Дітям ми давали там заспокійливе.
Ми насилу виживаємо, я пів року не отримував зарплату, а прогодувати 13 дітей на соцвиплати неможливо. Наприклад, готуємо борщ у 12-літровій каструлі, його вистачає на добу. На стільки ж вистачає кілограма цукру.
Обстріли чути щоночі, вдень стихають, але однаково страшно. Виїхати нікуди – орендувати великий будинок ми ніде не зможемо, а цей свого часу подарував Фонд Ріната Ахметова.
.png "Бабуся Алла була патріоткою України")
%20(1).png "«У нас всі шахти затоплені, й навряд чи там можна буде жити»")
