Ахмадєєва Світлана Миколаївна, вчитель, Запорізька гімназія № 42 Запорізької міської ради

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна... Це слово для кожного звучить по-різному. Багато людей відчули біль, сльози, безпорадність, злість, обурення; багатьом треба було залишити свої домівки і розпочинати життя з нового аркуша. Я вважаю, що найцінніше в нашому житті під час війни- залишитися живими і врятувати наших дітей.

Я вчитель початкових класів, то для мене діти, це найбільший скарб на Землі.

Незважаючи на постійні тривоги та вибухи в нашому місті Запоріжжі, я біжу на роботу до дітей і не задумуюсь, чи спала, чи їла… Коли переступаєш поріг школи, то забуваєш про все. Діти, заходячи до класу, пильно дивляться і помічають все, то я, доросла людина, не можу показати страх - я маю підтримати їх у кожну секунду. Діти для мене вже є ПЕРЕМОЖЦЯМИ, бо вони, коли чують дзвоники в школі, які повідомляють про тривогу- дивляться на реакцію вчителя. Діти, які більше ніколи не побачать своїх батьків та дідусів, малюють листівки для захисників та захисниць, пишуть листи, виготовляють обереги, вчать вірші.

Коли весь час знаходишся разом з ними, впевнюєшся, що навіть у дитячих серцях живе велике патріотичне почуття. Діти - це мої крила, заради них я творю кожен новий день.

В їхніх очах бачу відображення надії, яка живить мою душу. Кожен їхній сміх — це мелодія, що підносить мене, дає силу рухатися вперед. Я створюю для них простір, де вони можуть зростати в любові, пізнавати світ через досвід, і знаходити себе у кожній маленькій перемозі( вони у мене переможці 56 конкурсів в 2023-24 навчальному році ( міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських)).

Їхні мрії стають моїм натхненням, а їхнє прагнення - моїм натхненням. Вони надихають мене бути кращою, бо знаю, що саме від мене залежить, які крила вони отримують, коли виростуть.

Заради них я буду стояти міцно і творити майбутнє, де вони можуть себе реалізувати. ДІТИ! Їхня щирість і відкритість до світу дають надію на те, що майбутнє покоління буде не тільки пам'ятати про ці важкі часи, а й прагнути до миру, волі, свободи. Вони можуть стати справжніми лідерами, які будуватимуть краще майбутнє, зважаючи на уроки минулого. Тому важливо підтримувати їх дух і навчати , незважаючи ні на що. Кожен з цих свідків війни стає частиною великої історії, і їхні вчинки формують майбутнє країни. І мої дітки, другокласники, є тому підтвердженням.

Крім того, у такому молодому віці вони вчаться цінувати те, що мають, і розуміти важливість ЖИТТЯ!

Мирного неба нам усім! ПЕРЕМОГИ!