Я опікун двох неповнолітніх дітей, які втратили батьків у Херсонській області під час війни. Було страшно, і я нікому не повідомляла про свої переживання. Війна — це вже саме по собі страшно.

Діти пережили багато страшного: у них був хворий батько, і їм довелося працювати, щоб заробити на ліки. Це залишило глибокий слід у їхньому житті, але ми намагаємося підтримувати один одного та йти вперед.