Валентина Королькова загинула 22 березня 2024 року від російського обстрілу міста Хмельницького. Поряд не стало її чоловіка Анатолія Королькова. Невістка подружжя потрапила до реанімації. Дім родини зруйновано.
Валентині було 74 роки. Жила у Хмельницькому в будинку, який будувала спільно зі своїм чоловіком. До пенсії працювала бухгалтеркою на заводі. Опісля була сестрою-господинею в обласній лікарні. Останні роки залишалась удома, поралася по господарству.
Валентина вирощувала різні сорти винограду та квіти. Разом із чоловіком доглядали кролів і качок. А згодом господарство перевелось, залишились тільки коти і собаки. Після обстрілу вони ще довго бігали руїнами будинку.
«Мама завжди казала, що відпочинок має бути активним. Вони з батьком все життя працювали. То на городі, то на дачу їздили. Батьки постійно будували свій добробут. Звели цей будинок, збудували маленький будиночок на дачі. Вони дуже любили працювати на землі. Любили, щоб були в домі гості. Співали на застіллях українських пісень. Любили нас із братом і наші сімʼї. Мій старший син був із ними більше, ніж з нами… Мама з татом вчили нас любити і поважати як свою, так і чужу працю. Вчили любити країну і бути добрими. Намагалися дати все найкраще своїм дітям», – розповів син загиблих, військовий ЗСУ Євген Корольков.
Із Валентиною та Анатолієм попрощалися 24 березня у Хмельницькому.
У них залишились двоє синів із дружинами та п’ятеро онуків.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "Імена")
