Мені 16 років. Війна мене застала в місті Волновасі 24 лютого. Все почалось о четвертій ранку з вибухів. Далі були паніка, страх. А десь о десятій ранку почалися вже дуже сильні вибухи. Ми пішли до підвалу й сиділи там тиждень. У нас закінчувалася їжа, не було води. Нам допомагали військові, які були поруч із нами.  

Одразу ніхто не знав, що ми в підвалі, а військові були біля нас. З нами ще була мати з маленькою дитиною, і вночі вони почули, як дитина плаче. Потім військові нас вивезли. 

Спочатку ми поїхали до Покровська, а згодом перебралися в Новомосковськ. 

Я не знаю, коли закінчиться війна. Та, хоч вона і закінчиться, людські життя не повернеш. Не знаю, що нас чекає у майбутньому. Головне – щоб війна закінчилася.