Шахвалі Тімур

9-Б клас, Харківський ліцей №167

Вчитель, що надихнув на написання: Чупринін Олексій Олексійович

Конкурс есе "Чому бути українцем – це моя суперсила"

Ранок 24 лютого 2022 року…Почалась війна, яка стала випробуванням для кожного українця на гідність, відповідальність, самовідданість, віру, упевненість у наше майбутнє… Спокійне мирне життя раптом обірвалося... Кожного дня, щоночі, нашу рідну землю підступний ворог обстрілював з різних видів зброї, намагаючись зламати, залякати… Біда в нас була спільною, тому українці всіляко підтримували одне одного: надавали прихисток, годували, заспокоювали, ділилися останнім. Військові події вплинули на свідомість кожного з нас, оскільки ми стали по-іншому сприймати те, що відбувається довкола.

Що ж для мене означає бути українцем? Найголовніше, на мою думку, це бути справжнім патріотом своєї держави. Наразі робити все можливе для того, щоб наблизити нашу Перемогу й повернути Мир та спокій українцям.

Необхідність захищати країну міцно увійшла в нашу свідомість. Волонтери надають допомогу всім, хто її потребує: і людям, і тваринах, і природі. Учинки їх усвідомлені й перестали бути чимось незвичним. Вдячність волонтерам безмежна, вони є гідними громадянами України - добрі, чуйні, людяні, терплячі, самовіддані.

Досягнення українців в спорті, медицині, навчанні, науці, культурі – це теж своєрідна підтримка нашим військовим, яким ми безмежно щиро вдячні за кожен день життя. Мої співвітчизники всіляко намагаються підтримати тих, хто боронить рідну землю від загарбників: діти – малюнками, поробками, словами вдячності; жінки – приготуванням домашньої їжі, солодощів; бабусі - в’язанням шкарпеток, теплих речей; лікарі - здійсненням унікальних операцій; артисти – організацією благодійних концертів, тим самим намагаючись підбадьорити захисників… Попри всі жахіття війни багато хто з співвітчизників, завдяки рішучим діям наших захисників, мали можливість повернутися додому. Вони крок за кроком звільняють рідну землю, роблять все за для того, щоб лунав дитячий сміх, люди були в безпеці. Завдяки успішному контрнаступу наших воїнів було звільнено чималу територію моєї рідної Харківщини.

Моя родина теж не залишила без уваги й підтримки захисників рідної землі. Ми виготовляли патріотичні браслети, розповсюджували їх і зібрані від цього кошти відправили на закупівлю шоломів, а також плетемо маскувальні сітки, які так необхідні для захисту людей, техніки.

Багато хто з російськомовних співвітчизників стали спілкуватися рідною мовою. Саме цей факт є важливим й необхідним для підтримки національного духу, бо мова - це теж наша зброя під час війни.

Важливим також є й те, що ми намагаємось купити виключно українські товари, і тим самим підтримати розвиток економіки держави.

Бути українцем - це означає бути мужнім, вільним та гідним своєї держави.

Демонструючи незламність духу, співвітчизники стають прикладом для усього світу. Нам чимало треба зробити, щоб жити у вільній державі, бо її доля залежить від кожного українця.

Що ж об’єднує нас, українців? Зараз, під час війни, я це особливо відчуваю: прагнення свободи й незалежності, згуртованість заради Перемоги, боротьба за минуле й майбутнє, за збереження й охорону культурної спадщини. Ми знаємо й відчуваємо, що Україна – єдина.

Дійсно, бути українцем – це моя суперсила, бо ми загартована і сильна нація, яка уміє стійко долати будь-які перешкоди. Наш народ показав всьому світу свою міць і жагу до свободи, незалежності, як треба захищати рідну землю від жорстокого загарбника.