Я з сім'єю була вдома, збирала дітей до школи, сама на роботу. Було важко, коли думали куди вивозити дітей. Ми переїжджали шість разів в інші квартири з дітьми, думали, де і як заробити гроші. Шок був, коли затопило моє місто і мій дім. Старалися запастись всім чим тільки можна. Ми не живемо, ми виживаємо. Ця війна повністю змінила нас. Завжди якийсь страх, за життя дітей, за майбутнє нашої України. Одне радує, що моя сім'я зі мною. На даний час не працюю за станом здоров'я. До війни була продавчинею. Але світ не без добрих людей. Про війну нагадують спогади та фотографії.