Виїзд із рідного дому став необхідністю. Сім’я була вдома, а я на роботі.

Діти питали, чому саме рашисти на нас напали і що їм від нас треба. Вони були в шоці, боялися, що до нашого дому прилетять гради або ракети. Коли наш будинок обстріляли з градів, на щастя, діти були у бабусі.

Діти погано спали вночі, постійно відчувалася тривога. Психолог допоміг вирішити ці питання і трохи заспокоїти дітей.

Коли підірвали Каховську ГЕС, усе місто залишилося без води. Було дуже складно. Нам доводилося їздити навіть до інших областей, щоб купити питну воду.