Гранкіна Валерія

Старовірівський ліцей, 9 клас

Вчитель, який надихнув на написання есе: Тарасенко Альбіна Миколаївна

"Чому бути українкою – це моя суперсила"

Україна. Це слово з глибокою шаною і гордістю сьогодні промовляє кожен українець.

Україна – моя країна. Рідна, квітуча, неповторна, унікальна, співуча, сонячна, єдина, славетна, дивовижна, чудова, самостійна, сильна! Я – невеличка частинка живої плоті, яка народилася від неї. Бути українкою – це моя суперсила! Чому? Бо добре знаю трагічну історію країни, знаю, що заслуговує вона на кращу долю. Тому не байдужа до всього, що повʼязано з нею, тому радію з її успіхів, болять мені її болі, бо я є її дитина.

Бути українкою – значить боротися за свободу і гідність, і не забувати про своє культурне надбання.

Суперсила в тому, що ми, українці, маємо свою ідентичність : жити по правді, давати по зубах тим, хто надто довго сидить на троні, а також не лізти руками в чужий борщ.

Українці за своєю природою – народ непокірний, якому набридло бути під гнітом і слідувати чужим вказівкам щодо того, як потрібно жити. Те, що зараз спостерігається в моїй зруйнованій війною Україні, є виразом її душі, пошуком у її новітній історії визначення сутності своєї національної ідентичності та відмовою від придушення з боку авторитарних імперій. Опір України Путіну є прикладом сили людського духу та рішучості жити вільно.

«Україна міняє світ, вона показує, що є добро, а що є абсолютне зло»,- так зазначав митрополит Борис Ґудзяк.

Рівень уваги у світі до України є безпрецедентний. Адже такої популярної солідарності ще ніколи в історії людства не було.

Я живу неподалік від міста Харкова. Сьогодні – це місто – герой. Воно живе, бореться, Харків дає силу всьому нашому сходу. Хіба ж не суперсила залишитися в ньому: працювати, зберігати безпеку, навчатися під звуки сирени, захищати кордон?

22 березня 2023 року Президент України Володимир Зеленський передав Харкову спеціальну відзнаку: «відзнаку міста – героя, стрічку на прапор міста, що позначає особливу хоробрість харківʼян». Так, це заслуга всіх харківʼян – військових, бійців тероборони, волонтерів, комунальників, лікарів, учителів, всіх, хто робив усе можливе, а часто й неможливе, аби місто вистояло.

Можливо, запитаєте: у чому незламність духу і сила нашого народу?

На мою думку, таємниця непереможності українців протягом цілих віків аж до сьогодення – це Духовність, Віра, дух Свободи та гостре відчуття потреби боротьби за справедливість.

На жаль, нам потрібно продовжувати боротьбу і наближати перемогу, наближати мир. Звичайно, допомогти може кожен, бо кожен зараз важливий і необхідний Україні. В єдності ми сильні та незламні. Я, наприклад, минулого року писала листа захиснику України. Було приємно почути слова подяки від нашого героя Музалевського Олега (водія шкільного автобуса), який з перших днів війни пішов захищати Батьківщину. На його очах блищали сльози. Це і радість, і біль… Разом із родиною приєднувалися до збору продуктів, одягу, ліків для наших солдат.

Я розумію, наскільки це важливо, коли ти підтримуєш наших бійців: словом, волонтерством, донатом… Допомога зараз особливо необхідна від усіх, хто не втратив України в собі.

Війна дала зрозуміти: усі потрібні, усі важливі – і слова, і люди, і дії. Бо ми всі зробили так, що коли один говорить: «Слава Україні!», весь світ відповідає: «Героям Слава!».