У перший день війни я збиралась на роботу в школу. Мені зателефонувала подруга та повідомила, що почалась війна. Я була шокована. 

Костянтинівку почали обстрілювати не відразу. Деякий час було спокійно, а потім місто почали бомбити.

Не минули прильоти бомб і мій будинок. Від влучання у двір стався вибух. Того ж дня прилетіли дві ракети у сусідні будинки. Довелось ховати загиблих сусідів. 

Я вирішила виїхати у безпечне місто. З рідними приїхали на Дніпропетровщину. Зараз тут я орендую житло. 

Я дуже хочу, щоб настав мир. Мрію про спокійне життя.