У перший день війни я відчула страх. Почалися обстріли та виживання. У місті не стало води, світла й газу. 

Найбільше мене шокувало, що мій будинок розбомбили. Мені нікуди повертатись. Зараз я живу в Запоріжжі. Сюди я з мамою евакуювалась на маршрутці від міської ради. У Запоріжжі мене добре прийняли. Мені приємно, що небайдужі люди надали мені житло за комунальні послуги. Оренду квартири я б не потягнула. 

Я хочу, аби війна закінчилась хоч завтра. Бажаю перемоги ЗСУ.