Ми спочатку нічого не зрозуміли, тільки з новин про війну дізналися. А потім почалися вибухи, стало страшно. Зібрали сім’ю і виїхали. 

Коли дуже близько були вибухи дуже гучні, ми вирішили не чекати, коли буде зовсім небезпечно, зібралися і виїхали. В дорозі були дуже великі затори. Дуже багато людей виїжджало, але добралися.

Шокувало, що прийшлося покинути домівку. У нас теж були прильоти, тож поки що повертатися страшно.

Родичі не відвернулися, прихистили нас. Також ми отримуємо гуманітарну допомогу, грошову допомогу. Живемо потроху. Зблизилися з родиною, більше спілкуємося, більше допомагаємо один одному.

Дивимося новини, сподіваємося, що ця війна колись закінчиться. Своє майбутнє бачимо в мирній нашій рідній Україні.