У перший день війни я була в гостях у доньки в Чернігові. Там пережила масовані обстріли. Не було води, світла та опалення. Була справжня блокада міста. Тяжко було виживати. Люди брали воду у свердловинах. Багато хто загинув у чергах за водою. Гуртожиток біля будинку моєї доньки розбомбило.

Я повернулась додому. Зараз залишають у рідному селі. Води у мене немає. Набираю у колодязі. Чекаю на закінчення війни. Я хочу просто спокійно жити.